Збитки
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Збитки

Збитки в цивільному праві, негативні наслідки, які настають в майновій сфері учасника цивільного правовідношення унаслідок правопорушення, допущеного іншим його учасником.

  В радянському праві визначення В. дано в цивільному законодавстві (стаття 36 Основного цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік, стаття 219 ГК(Цивільний кодекс) РРФСР) в загальних положеннях про відповідальності за порушення зобов'язань. Під В. розуміються витрати, вироблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не отримані кредитором доходи, які він отримав би, якби зобов'язання було виконане боржником. Таким чином, закон закріплює принцип повного відшкодування В., на основі якого регламентовані і зобов'язання, що виникають унаслідок спричинення шкоди. Відступи від цього принципу, що виражаються у встановленні обмеженої майновій відповідальності за невиконання або неналежного виконання зобов'язань, можуть бути передбачені законодавством або угодою сторін. Подібна угода між соціалістичними організаціями не допускається, якщо розмір відповідальності для даного вигляду зобов'язань точно визначений законом.

  Відповідно до закону, в окремих: випадках боржник зобов'язаний відшкодувати кредиторові лише В. певного вигляду. Так, сторона, що порушила обов'язки за договором підряду на капітальне будівництво, повинна відшкодувати ін. стороні В., що виразилися у вироблених нею витратах, у втраті або пошкодженні її майна. По деяких зобов'язаннях заздалегідь встановлюється межа відповідальності боржника. Наприклад, за збиток, заподіяний автотранспортною організацією при перевезенні вантажу і багажу, вона відповідає: при втраті або недостачі вантажу або багажу — у розмірі вартості втраченого або бракуючого вантажу або багажу; при пошкодженні вантажу або багажу — у розмірі суми, на яку знизилася його вартість; при втраті вантажу або багажу, зданого до перевезення з оголошенням цінності, — у розмірі оголошеної вартості (якщо не буде доведено, що вона нижча за дійсну вартість).

  Стягнення В. допускається і поза зобов'язальними правовідносинами. Так, ГК(Цивільний кодекс) союзних республік (наприклад, стаття 500 ГК(Цивільний кодекс) РРФСР) надають авторові або його правонаслідувачу право вимагати відшкодування. (у випадку, наприклад, незаконного використання твору без згоди автора). Відшкодування В. можливо при витребуванні власником майна з чужого незаконного володіння.