Західноєвропейський союз, військово-політична організація у складі Бельгії, Великобританії, Італії, Люксембурга, Нідерландів, Франції, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини). Створений в травні 1955 в результаті включення Італії і ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) в Західний союз, заснований за Брюссельським договором в 1948, і внесення до тексту цього договору відповідних змін і доповнень. Термін дії договору о З. с. — до 1998.
Західний союз був перетворений в З. с. відповідно до Паризькими угодами 1954, що затвердили закінчення окупаційного режиму США, Великобританії і Франції на території Західної Німеччини і ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), що оформили включення, в Північноатлантичний союз, направлений проти СРСР і ін. соціалістичних держав. Між З. с. і Північноатлантичним союзом існують тісні організаційні зв'язки. Договір о З. с. передбачає надання допомоги, у тому числі військовою, якщо одна з країн-учасниць піддасться «нападу» в Європі. Передбачаються також консультації по політичних, економічних і ін. питанням. Керівними органами З. с. є Рада у складі міністрів закордонних справ країн-учасниць і Асамблея, що складається з парламентарів країн-учасниць, які є одночасно учасниками Консультативної асамблеї Європейської ради. Вирішення Ради і Асамблеї З. с. мають рекомендаційний характер для урядів країн-учасниць. В рамках З. с. створено також Агентство по контролю над озброєнням, діяльність якого зводиться, по суті, до спостереження за виконанням Західною Німеччиною обмежень в області виробництва деяких видів озброєння, встановлених Паризькими угодами. З. с., проте, уповноважений приймати вирішення по рекомендації військових органів Північноатлантичного союзу про ослабіння цих обмежень.
В 60 — початку 70-х рр. діяльність З. с. ослабіла у зв'язку із загостренням протиріч між його учасниками і висуненням на перший план ін. організацій західноєвропейських країн, зокрема Європейського економічного співтовариства.
