Зарінь Карліс Карлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Зарінь Карліс Карлович

Зарінь, Заріньш Карліс Карлович (р. 6.7.1930, Рига), латиський радянський співець (драматичний тенор), народний артист СРСР (1976). Член КПРС з 1977. У 1960 закінчив Латвійську консерваторію по класу співу у А. Вілюманіса; у 1960—61 удосконалювався в Софійській консерваторії (Болгарія) в І. Йосифова. З 1960 соліст Латвійського театру опери і балету. Партії: Герман («Пікова пані» Чайковського), Самозванець («Борис Годунов» Мусоргського), Радамес і Манріко («Аїда» і «Трубадур» Верді), Калаф («Турандот» Пуччині), Пітер Граймс («Пітер Граймс» Бритену), Віжут («Банюта» Калніня), Кангар («Вогонь і ніч» Медіня), Маріс («Принцеса Гундега» Ськулте) і ін. Брав участь у виконанні «Реквієму» Верді, «Реквієму» Моцарта, ораторій «Месія» Генделя, «Махагоні» М. Заріня, 9-ій симфонії Бетховена. Державна премія Латвійської РСР (1974). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.