Западносибірський заколот 1921
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Западносибірський заколот 1921

Западносибірський заколот 1921, контрреволюційний заколот, підготовлений есерівським «Сибірським селянським союзом» (створений в травні 1920 в Омську) з метою скидання Радянської влади, скликання Засновницьких зборів Сибіру і утворення антикомуністичного уряду. Основні рушійні сили З. м. — куркульство і залишки колчаківського і козачого офіцерства. З. м. був піднятий під гаслами «Геть продрозкладку!» і «Ради без комуністів». Спочатку до бунтівникам прилучилася значна частина середнього селянства, невдоволеного продрозкладкою і окремими перегинами в її проведенні. Що почався 31 січня 1921 в північних волостях Ішимського повіту Тюменської губернії заколот до середини лютого охопив майже всю Тюменську, значну частину Омської губернії, Курганний повіт Челябінської губернії, Камишловський і Шадрінський повіти Катеринбурзької губернії. Бунтівники на 3 тижні перервали ж.-д.(железнодорожний) зв'язок з Центральною Росією, розгромили продовольчі склади, убили близько 5 тис. комуністів і радянських працівників; сформували декілька дивізій (до 100 тис. чіл. за рахунок насильницької мобілізації селян), що входили в 4 «фронти» на чолі з «головкомом» поручиком колчаківської армії есером Ст А. Родіним.

  Для керівництва ліквідацією З. м. 12 лютого 1921 була створена повноважна трійка (голова Сибревкома І. Н. Смирнов, помглавкома по Сибіру Ст І. Шорін голова Сибірською ЧК І. П. Павлуновський); до Сибіру були перекинуті частини 4 стрілецьких дивізій, декілька кавалерійських і піхотних полків, 4 бронепоїзди. Для боротьби із З. м. широко використовувалися війська ЧОН (частини особливого призначення). В кінці лютого — початку березня від бунтівників були очищені ж. д.(залізниця) Омськ — Тюмень і Омськ — Челябінськ. Вирішальне значення для відриву середняка від куркульства і ліквідації З. м. мала заміна продрозкладки продподатком на основі постанови 10-го з'їзду РКП (б). В кінці березня — початку квітня основні вогнища З. м. були ліквідовані. На початку червня звільнений район нижньої течії р. Обі.

  Літ.: Богданов М. А., Розгром західно-сибірського куркульсько-есерівського заколоту 1921 р., Тюмень, 1961.