Замокнув, пристрій для замикання. Вперше з'явився в древніх державах — Ассірії, Вавілоні і Єгипті приблизно в 2-м-коді тисячолітті до н.е.(наша ера) В конструкції З. Древнего Єгипту вже були закладені елементи, використовувані і в сучасних З. У Київській Русі було налагоджено виготовлення З. різних типів із забезпеченням індивідуальності («секрету») кожного З. Современниє З. залежно від пристрою і дії механізму підрозділяються на бессувальдниє, сувальдниє, циліндрові, секретні. З. бувають знімні (в т.ч. висячі) або нерухомі, встановлені постійно (вбудовані, врізні, накладні).
В бессувальдних З. ( мал. 1 ) ригель (засув) при повороті ключа стопориться підпружиненою «собачкою», що заходить в пази планки ригеля. Секрет З. забезпечується головним чином фасонним профілем замочної щілини. У сувальдних З. ( мал. 2 ) ригель є набором різнофігурних рухливих пластинок (сувальд). Поворот ключа можливий лише при відповідності виступів борідки ключа граням певний сувальд. Для цих З. можливі різні комбінації сувальд, наприклад, розташовуючи 4 стандартні сувальди в певній послідовності, можна отримати 24 серії З. Прінцип дії циліндрових З. ( мал. 3 ) аналогічний сувальдним, але сувальди виконані у вигляді штифтів. Коли штифти повністю входять в радіальні канали циліндрового сердечника, можливий його поворот довкола осі і переміщення ригеля. Для цього в ключовий паз З. має бути вставлений «свій» ключ. Якщо хоч би одна з канавок на робочій грані ключа переміщає штифт з помилкою порядка 0,1 мм, те ключ повертатися не буде. Цей пристрій забезпечує високу секретність циліндрових механізмів, які є практично індивідуальними для кожного З. Серія З. визначається взаємним розташуванням штифтів і позначається 4- або 5-значним номером, який наносять на ключ. Секретність циліндрових З. можна підвищувати, змінюючи профіль ключового паза в трьох вимірах. Секретні З., окрім звичайних елементів замкових механізмів, мають пристрої, що дозволяють відкривати їх ключем або без ключа, при установці рукояток або набірних кілець по привласненому даному екземпляру З. буквеному або цифровому шифру. У стаціонарних З. для підвищення міри надійності застосовують послідовно 2 і більш за ключі; сполучають механізм З. з годинником, що дозволяє користуватися їм лише в певний час; підключають до З. системи блокування, дистанційного керування, сигналізації і т.д.
Окрім всіляких дверних, меблевих і ін. З., застосовуються спеціальні види З. (наприклад, для ювелірних виробів).
Літ.: Гоберман Р. Е., Бичків Ст І., Замки і залізні прилади, М., 1962.
