Закаріадзе Сергій Олександрович [18.6(1.7) .1909, Баку, — 13.4.1971, Тбілісі], грузинський радянський актор, народний артист СРСР (1958). Вчився на філологічному факультеті Тбіліського університету. У 1926 почав сценічну діяльність. З 1928 актор Грузинського театру ним. К. А. Марджанішвілі (у Кутаїси, потім в Тбілісі), з 1956 — Грузинського театру ним. Ш. Руставелі (Тбілісі; з 1969 і художній керівник). З. створив комедійні образи (Джібіло — «Весілля колгоспника» Какабадзе), викривальні (Тінібег — «Лавіна» Мревлішвілі), романтично підведені (Кадаги — «Бахтріоні» по Важа Пшавела; Піросмані — «Піросмані» Нахуцрішвілі), відмічені тонким психологізмом (Едіп — «Цар Едіп» Софокла) і ін. Серед кращих ролей також: Уріель Акоста («Уріель Акоста» Гуцкова), Рюї Блаз («Рюї Блаз» Гюго), Лір («Король Лір» Шекспіра), Креонт («Антігона» Ануя), Маленький велетень («Чинчрака» Нахуцрішвілі). Для З., актора самобутнього дарування, характерне високе мистецтво створення складних людських характерів, він знаходив тонкі психологічні деталі, розкриваючи душевний світ героя. У театрі і в кіно (знімався з 1934) З. особливо удавалися ролі людей з народу, яких він грав з щедрим гумором, що поєднувався часом з великим драматизмом. Ролі в кіно: Торгвай («Останні хрестоносці», 1934), Шадіман («Георгій Саакадзе», 1942—43), Георгій Махарашвілі («Батько солдата», 1965) і ін. Депутат Верховної Ради СРСР 7-го і 8-го скликань. Державна премія СРСР (1946, 1952), Ленінська премія (1966). Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Літ.: Твалчрелідзе Т., Церетелі До., Серго Закаріадзе, в збірці: Актори радянського кіно, ст 3, М., 1967.
