Загін (воєн.)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Загін (воєн.)

Загін (військове), 1) тимчасове або постійне об'єднання частин або підрозділів, призначене для виконання якого-небудь бойового або спеціального завдання. Бувають О.: розвідувальні (для виконання завдань розвідки); передові (для захвату важливих рубежів і об'єктів в настанні або дій в смузі забезпечення в обороні); головні, бічні і сторожові (для охорони військ на марші і під час відпочинку), рухливі О. загороди (для мінування місцевості і виробництва руйнувань в ході бою, прикриття загородами рубежів розгортання військ, флангів частин і з'єднань, стиків і проміжків між ними і виконання інших завдань); О. забезпечення руху [для ведення розвідки маршруту на марші, підготовки військової (колонного) дороги, проробляють проходів в загородах, виробництва дорожньо-мостових робіт]; спеціальні О. в цивільній обороні, партизанські і ін. Склад кожного О. визначається його призначенням і виконуваним завданням. Як правило, О. створюються з різних сил і засобів. 2) У ВПС(військово-повітряні сили) деяких держав О.— штатний підрозділ, що входить до складу ескадрильї. 3) У пограничних військах — окрема військова частина.