Загоськин Михайло Миколайович [14(25) .7.1789, с. Рамзай, нині Мокшанського району Пензенської області, — 23.6(5.7) .1852, Москва], російський письменник. Учасник Вітчизняної війни 1812. Був директором московських театрів, з 1842 — Збройової палати. Літературний дебют З. — комедія «Пустун» (1815). Надзвичайний успіх мав роман «Юрій Мілославський, або Росіяни в 1612 році» (1829). А. С. Пушкин відзначив «... безперечне дарування...» З., жвавість і цікавість відтворених ним сцен «... старовинному російському життю...» (Повні збори соч.(вигадування), т. 7, 1958, с. 103). Високу оцінку роману дав Ст Р. Белінський. З. уміло відтворював колорит старизни, що зіграло відому роль в розвитку російського історичного романа. В той же час творчості З. властиві консервативні, монархічні тенденції, що посилилися в романі «Рославльов, або Росіяни в 1812 році» (1831). Подальша творчість З.-романиста втратило своє значення на тлі досягнень російського реалізму середини 30-х рр.
Соч.: Полн. собр. соч.(вигадування), т. 1—10, СП(Збори постанов) Би — М., 1898; Юрій Мілославський, або Росіяни в 1612 році. Вступ. ст. Би. Неймана, М., 1956.
Літ.: Історія російської літератури XIX ст Бібліографічний покажчик, М. — Л., 1962.
