Загорський Володимир Михайлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Загорський Володимир Михайлович

Загорський (справжнє прізвище Лубоцкий) Володимир Михайлович (партійний псевдонім Денис) [3(15) .1.1883, Нижній Новгород, нині Гіркий, — 25.9.1919, Москва], учасник російського революційного руху, партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1905. У революційному русі з гімназичних років. У 1902 за участь в першотравневій демонстрації в Нижньому Новгороді був арештований і засланий в Енісейськую губернії. У 1904 біг із заслання до Женеви. З січня 1905 на партійній роботі в Москві, брав участь в Грудневому озброєному повстанні. У 1908 емігрував. У 1910 вів партійну роботу в Саратові, потім в Лейпцігу виконував завдання більшовицького центру. Під час 1-ої світової війни 1914—18 був інтернований німецьким урядом. Після Жовтневої революції 1917 і підписання Брестського світу призначений Радянським урядом першим секретарем першого зарубіжного радянського посольства — в Германії і прямо з концтабору був доставлений до Берліна. Підняв над колишнім царським посольством радянський Прапор і до прибуття посла здійснював дипломатичне представництво. Після повернення до Москви в липні 1918 вибраний секретарем МК РКП (б). Делегат 8-го з'їзду партії. 25 вересня 1919 убитий бомбою, кинутою лівими есерами в приміщення МК РКП (б) в Леонтьевськом провулку. Похований в Москві на Червоній площі. На честь В. М. Загорського р. Сергиев Московської області в 1930 перейменований в р. Загорськ.

  Літ.: Думова Н., Секретар МК, М., 1966.

Ст М. Загорський.