Загальної генетики інститут
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Загальної генетики інститут

Загальної генетики інститут АН СРСР, науково-дослідна установа, що займається комплексним дослідженням проблем генетики і генетичних основ селекції. Створений в Москві в 1966 на базі лабораторії радіаційної генетики інституту біофізики АН(Академія наук) СРСР і інституту генетики АН(Академія наук) СРСР. У 1973 в інституті було 18 лабораторій і відділів, що досліджують механізми мутацій і методи контролю над мутаційним процесом; молекулярні механізми рекомбінацій; методи генетичної інженерії, генетична дія чинників космічного простору і польоту; механізми генетичного контролю індивідуального розвитку і несумісності тканин; генетику і біологію природних популяцій у зв'язку з проблемою раціонального використання ресурсів біосфери; генетичні методи селекції з.-х.(сільськогосподарський) рослин і тварин, включаючи інбридинг; генетичний поліморфізм білків у зв'язку з порідними відмінностями і продуктивністю. Інститут має колекції генетично маркірованих культур бактерій і фагов (400 штамів), одноклітинних водоростей, ліній дрозофіли, мутантів пшениць і картоплі. Результати діяльності інституту знайшли вживання в народному господарстві: гібрид дріжджів 112 упроваджений в спиртну і хлібопекарську промисловість; високопродуктивний сорт картоплі № 390, стійкий до захворювань, переданий в ряд радгоспів Європейської частини СРСР, створені лінії для здобуття гетерозісних сортів соняшнику і ін.

  Труди співробітників інституту публікуються в журналах «Генетика», «Доповіді АН(Академія наук) СРСР», «Вісті АН(Академія наук) СРСР» і ін., в періодичному виданні «Успіхи сучасної генетики», а також у вигляді монографій і збірок. У інституті є аспірантура, приймаються до захисту кандидатські і докторські дисертації.

  Н. П. Дубінін.