Загальна граматика , система, що утворюється універсальними граматичними категоріями, необхідно присутніми в природних мовах і обумовленими загальними законами мислення, єдиною структурою світу, відбиваного в людській свідомості, і аналогічністю потреб і цілей комунікації (ср. пропозиція, предикат, суб'єкт, об'єкт, число, час, питання, наказ і т.п.). Більшість загальних граматичних категорій має логічний характер. Прикладом граматики, побудованої на основі логіко-граматичних категорій, прийнято рахувати «Граматику Пір-рояля», складену А. Арно і К. Лансло у французькому монастирі Пори-рояль (A. Arnauld et Cl. Lancelot, Grammaire générale et raisonnée, 1660). Згідно з деякими сучасними теоріями, універсальні граматичні категорії утворюють «глибинну структуру» яка за допомогою набору граматичних правил може бути перетворена в «поверхневі структури», тобто конкретні пропозиції того або ін. мови.
Під О. р. розуміють також теорію граматики, що визначає внутрішнє розчленовування цієї дисципліни, специфіку і типів граматичних значень і категорій, особливості стосунків між ними, створюючих граматичну систему мови. О. р. вивчає всі можливі способи вираження граматичних значень в мовах світу, розробляє методи граматичного аналізу. Важливим завданням О. р. є уніфікація і нормалізація граматичних термінів, а також визначення відповідних ним понять.
Літ.: Есперсен О., Філософія граматики, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1958; Панфілов Ст З., Граматика і логіка, М. — Л., 1963; Адмоні Ст Р., Основи теорії граматики, М. — Л., 1964; Дослідження по загальній теорії граматики, М., 1968; Universals in linguistic theory, N. Y., 1968.
