Завіса театральна, елемент устаткування сцени або оформлення спектаклю. З., що закриває сцену від глядацького залу між окремими картинами, перед початком і після закінчення спектаклю, а також вчасно антрактів, називається антрактним; що закриває частину сцени під час виконання інтермедій на авансцені, називається інтермедійним. По характеру дії З. бувають розсувні, підйомно-опускні, світлові (світловий потік забезпечується освітлювальними приладами). Особливе призначення виконує вогнестійка протипожежна завіса, службовець для герметичної ізоляції сцени від глядацького залу.
З., падаючий в щілину перед сценою, почав застосовуватися в античну епоху в театрах Греції і Риму. У епоху Відродження, коли сцена стала обладнатися колосниками, з'явився З. Он, що піднімається, зазвичай розписувався (інколи крупними майстрами) на міфологічні або алегоричні сюжети, складаючи загальне ціле з декоративною обробкою глядацького залу. Такі З. є і в багатьох театрах, побудованих в 19 і 20 вв.(століття) У театрі 20 ст З. часто входить в оформлення спектаклю, створюється для певної постановки. Так, наприклад, в 1917 для спектаклю «Маськарад» М. Ю. Лермонтова в Александрійському театрі художник А. Я. Головін розписав 10 занавесов (для кожної картини спектаклю). Інколи в спектаклях сучасного театру З., згідно із задумом постановника, не застосовуються взагалі.
