Забілу Надія Іванівна
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Забілу Надія Іванівна

Забілу (по мужові — Врубель) Надія Іванівна [20.3(1.4) .1868, Каунас, — 21.6(4.7) .1913, Петербург], російська співачка (ліріко-колоратурне сопрано). У 1891 закінчила Петербурзьку консерваторію, співу виучувалася в Н. А. Ірецкой і О. О. Палечека. Удосконалювалася у М. Маркезі в Парижі, де виступала в концертах з А. Р. Рубінштейном. Розквіт творчої діяльності З. пов'язаний з її виступами на сцені Московської приватної опери С. І. Мамонтова (1897—1902). Тут З. створила глибоко поетичні музично-сценічні образи в операх Н. А. Рімського-корсакова: Ольга («Пськовітянка»), Панна («Травнева ніч»), Снігуронька («Снігуронька»), Волхова («Садко») і ін. Для З. Рімський-корсаков написав партії Віри («Бояриня Віра Шелога»), Марфи («Царська наречена»), Царівни-лебеді («Казка про царя Салтане»). У 1904—11 З. співала в Маріїнськом театрі (Петербург). Багато виступала як концертна співачка.

  Літ.: Янковський М., Н. І. Забела-Врубель, М., 1953; Римських корсаків Н. А., Літопис мого музичного життя, 7 видавництво, М., 1955.

Н. І. Забілу.