Заболотний Данило Кирилович [16(28) .12.1866, с. Чеботарка, нині с. Заболотне Кріжопільського району Вінницької області, — 15.12.1929, Київ], радянський мікробіолог і епідеміолог, один з основоположників наукової епідеміології в СРСР, академік (1922) і президент (1928—29) АН(Академія наук) УРСР, академік АН(Академія наук) СРСР (1929). У 1889 за участь в студентських безладах був арештований і виключений з природного відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету (у Одесі), який закінчив в 1891, склавши іспити екстерном. У 1894 закінчив медичний факультет Київського університету. У 1893 довів на собі (разом с І. Р. Савченко), що введення холерної вакцини через рот оберігає від захворювання холерою. Зробив експедиції по вивченню чуми до Індії, Аравії, Монголії і др.; брав участь в створенні перших протичумних лабораторій. Експериментально довів ідентичність походження бубонної і легеневої чуми і лікувальний ефект протичумної сироватки. Створив учення про природної очаговості чуми (1922). У 1898 організував в Петербурзькому жіночому медичному інституті першу в Росії кафедру бактеріології (завідував нею до 1928), в 1920 — в Одесі першу в світі кафедру епідеміології. У 1921 заснував і був першим ректором Одеського медичного інституту. Організував в 1928 в Києві Український інститут епідеміології і мікробіології АН(Академія наук) УРСР, що носить нині ім'я З. Одін із засновників Міжнародної спілки мікробіологів. Керував санітарно-епідеміологічною комісією Головного військово-санітарного управління Червоної Армії, був членом Вченої медичної ради Наркомздрава, організатором курсів військових і цивільних врачей-епідсміологов. Депутат рад Петрограду і Київського, член ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР і Всеукраїнської ЦВК(Центральний виконавський комітет). З. — автор багаточисельних наукових робіт про чуму, холеру, малярію, сифіліс, дифтерію, висипний тиф і ін. захворюваннях.
Соч.: Основи епідеміології, т. 1, М. — Л., 1927; Вибрані праці, т. 1—2, До., 1956—57.
Літ.: Білай Ст І., Життя, віддане людям, До., 1966; Гиммельфарб Я. До. і Гродський До. М., Д. До, Заболотний, М., 1958; Голубев Р.,, Житіє Данила Заболотного, М., 1962 («Життя чудових людей»).
