Забила Віктор Миколайович (1808, хутір Кукуріковшина, під р. Борзна, нині Чернігівської області, — 1869, там же), український поет. Народився в сім'ї поміщика. Вчився разом з Н. В. Гоголем в Ніжинській гімназії вищих наук. Друкуватися почав в 1841 в альманаху «Ластiвка» («Ластівка»). Постійний мотив його лірики — нещасна любов в умовах соціальної нерівності, самота, печаль. Пісенна форма віршів З. близька до народної творчості. Деякі вірші ( «Гуде вiтер вельмі в полi», «Не щебечи соловейку» і ін.), покладені на музику М. І. Глінкой, стали народними піснями. Збірка З. «Пісні крізь сльози» опублікований І. Франко в 1906.
Соч.: Поєзiї, До., 1960 (совм. з М. Петренко).
Літ.: Історія української літератури, т. 1, До., 1954; Франке I., Поєзiї Bikтора 3абiлі, «Лiтературно-науковій вicник», 1906, т. 33, кн. 3; його ж. До бioграфiї та характеристики Bikтора 3абiлі, там же, 1906, т. 34, кн. 4.
