Жілін Павло Андрійович [р. 5(18) .3.1913, с. Воробйовка, нині Бутурліновського району Воронежської області], радянський військовий історик, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1968), генерал-лейтенант (1968). Член КПРС з 1942. Закінчив Військову академію ним. Фрунзе (1946). У 1958—64 заступник головного редактора «Військово-історичного журналу», в 1964—66 проректор Академії суспільних наук при ЦК КПРС. З 1966 начальник інституту військової історії міністерства оборони СРСР. Основні праці: «Розгром турецької армії в 1811 г.» (1952), «Контрнаступ російської армії в 1812 г.» (1953), «Як фашистська Німеччина готувала напад на Радянський Союз» (1965), «Загибель наполеонівської армії в Росії» (1968) і ін. Державна премія СРСР (1952). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, 2 орденами Червоної Зірки і медалями.
