Жеребність, фізіологічний стан кобили з моменту її запліднення до народження лошати. Тривалість Же. в середньому 333 діб (від 307 до 412). Окрім порідної і індивідуальної мінливості, на тривалості Ж. позначаються умови годування і вмісту жеребой кобили. При погіршенні умов годування тривалість Же. збільшується. У період Же. жива маса кобили в нормальних умовах годування збільшується на 20—22%. Жеребим кобилам дають повноцінні, легко перетравні корми з достатньою кількістю протеїну, вітамінів і мінеральних речовин: злакове, лугове і бобове сіно, овес, ячмінь, кукурудзу, моркву, силос, пророщене зерно, трав'яну муку. При недоліку мінеральних речовин в раціон включають кісткову муку, мів, фосфорнокислую вапно, а також мікроелементи: йод, мідь, кобальт і ін. Літом жеребих кобил пасуть на хороших пасовищах, взимку випускають в спеціальні загороди для прогулянки. У уникнення ударів і травм, що викликають аборт, їх пасуть окремо від ін. коней. У період Же. кобил використовують лише на легких роботах.
Літ.: Студенцов А. П., Ветеринарне акушерство і гінекологія, [4 видавництва], М., 1970.
