Жемчугова (справжнє прізвище Ковальова) Праськовья Іванівна [20(31) .7.1768, село Березіно Ярославської губернії, — 23.2(7.3) .1803, Петербург], російська актриса, співачка (сопрано). Кріпосна графа Н. П. Шереметева, Же. семи років була узята в панський будинок і визначена «до театру». У 1779 в невеликій ролі вперше виступила на сцені підмосковного Куськовського театру Шереметевих. Же. виконала близько 50 оперних партій. У її емоційному національно-самобутньому мистецтві звучали ноти протесту проти пригноблення. Особливо удавалися актрисі побутові ролі дівчат-селянок, страждаючих від соціальної нерівності, і героїчні образи сильних духом жінок. Партії: Луїза («Дезертир» Седена), хлопець-паж і інфант («Інфант Замори» Паїзієлло), пастушка Анюта («Марні ревнощі...» Пуньяні), Люсиль («Люсиль» Гретрі) і ін. Краща роль Же. — Еліана («Самнітськие браки» Гретрі). Виступала на сцені до 1797. У сценічних образах, створених Же., відбилася особиста трагедія актриси (лише у 1798 отримала «вольну», і лише в 1801 був оформлений її брак з Н. П. Шереметевим), що привела її до загибелі від сухот. Привабливий образ Же. збережений в народній пісні «Звечора пізно з ліска», портретах кріпосного художника Н. І. Аргунова .
Літ.: Елізарова Н. А., Кріпосна актриса П. І. Ковальова-жемчугова, М., 1952; Марінчик П. Ф., Недоспівана пісня, Л. — М., 1965.
