Жан Поль (Jean Paul; псевдонім; справжнє ім'я Іоганн Пауль Фрідріх Ріхтер, Richter) (21.3.1763, Вунзідель, — 14.11.1825, Байрейт), німецький письменник. Син шкільного вчителя. Його перші твори — гострі сатири («Гренландські процеси», 1783, і ін.). Іділлічесий подобу має новела «Життя дуже багато задоволеного учителішки Марія Вуца з Ауенталя» (1793) і романа «Геспер» (1795). У романі «Зібенкез» (1796—97) створена виразна картина життя феодальній Німеччині кінця 18 ст У філософському романі «Титан» (1800—03) герої залишаються абстрактними фігурами. У незавершеному романі «Пустотливі роки» (1804—05) сентиментально-романтичний початок химерно переплітається з реалізмом, а в останньому романі «Комета, або Микола Маргграф» (1820) знову посилюються сатиричні тенденції. У естетичному трактаті «Підготовча наука по естетиці» (1804) особливо цікаві розділи про роман і про гумор. Же. П. належить трактат про педагогіці «Левану, або Вчення про виховання» (1806) у дусі просвіти і гуманізму.
Літ.: Белінський Ст Р., Рецензія на «Антологію з Жан-Поль Ріхтера», Полн. собр. соч.(вигадування), т. 8, М., 1955; Адмоні Ст Р., Жан - Поль Ріхтер, в збірці: Ранній буржуазний реалізм, Л., 1936; Історія німецької літератури, т. 3, М., 1966; Mu1ler J., Jean Paul..., Lpz., 1923; Berend E., Jean-paul-bibliographie, Stuttg., 1963.
