Е Цзянь-ін (р. 14.5.1897, повіт Мейсянь, провінції Гуандун), китайський військовий, державний і політичний діяч. Закінчив Юньнаньськоє військове училище. Учасник Північного походу національно-революційної армії (1926—27); займав пости начальника штабу корпусу, командира дивізії і ін. У 1927 вступив в Комуністичну партію Китаю (КПК). Учасник Гуанчжоуського повстання 1927. У 1928—30 знаходився в СРСР, а також зробив поїздку до Європи. У 1932 в Центральному радянському районі (на стику провінції Цзянси і Фуц-зянь) призначений начальником штабу Реввоєнради Червоної армії Китаю. У 1934—36 брав участь в Північно-західному поході Червоної армії Китаю. В період національно-визвольної війни китайського народу проти японських загарбників (1937—45) був начальником штабу 8-ої армії. З 1945 член ЦК КПК. У 1946—1949 начальник Генерального штабу Народно-визвольній армії Китаю (НОАК). У 1949—1954 член Центральних народних урядів, ради КНР(Китайська Народна Республіка), секретар Південнокитайського підбюро ЦК КПК, заступник голови Центрально-южнокитайського воєнно-адмінісратівного комітету, командувач і політкоміссар Південнокитайського військового округу, голова народного уряду провінції Гуандун. У 1954—1975 член Постійного комітету Всекитайського збори народних представників (ВСНП). З 1954 заступник голови Військової ради ЦК КПК, заступник голова Державного комітету оборони КНР(Китайська Народна Республіка), начальник інспекційного управління озброєних сил НОАК. У 1955—65 мав звання маршала КНР(Китайська Народна Республіка) (у 1965 військових звань в Китаї скасовані). З 1969 член Політбюро ЦК КПК. З 1973 заступник голови ЦК КПК, член Постійного комітету Політбюро ЦК КПК. У 1975—1978 міністр оборони КНР(Китайська Народна Республіка). З 1978 голова Постійного комітету ВСНП.
