Ефімов Михайло Никифорович [1(13) .11.1881. Смоленськ, — серпень 1919, Одеса], один з перших російських льотчиків. Народився в сім'ї робітника. Закінчив ремісниче училище, працював електротехніком на ж. д.(залізниця) у Одесі, займався велосипедним, мотоциклетним і авіаційним спортом. У 1909 зробив перші польоти на планері. Закінчив у Франції льотну школу Фармана (1910). У 1910 на змаганнях в Ніцці і Петербурзі встановив ряд авіаційних світових рекордів і був призначений льотчиком-інструктором у військово-авіаційну школу в Севастополі (Кача). Е. підготував багато російських військових льотчиків, займався випробуванням нових літаків. У 1910—11 вперше здійснив круті віражі, пікірування і планерування з вимкненим двигуном; у 1912 винайшов пристосування для запуску двигуна пілотом без сторонньої допомоги. Брав участь в 1-ій світовій війні льотчиком-винищувачем. Після Жовтневої революції перейшов на сторону Радянської власті і працював в Казанській льотній школі. Під час Громадянської війни розстріляний білогвардійцями.
