Ескадрений міноносець, клас бойових надводних кораблів. З'явилися напередодні 1-ої світової війни 1914—18; призначалися для боротьби з міноносцями, ведення розвідки, оборони лінійних кораблів і крейсерів і для торпедних атак проти крупних кораблів. Мали водотоннажність 1—1,5 тис. т, швидкість ходу 35—36 вузлів (64—66 км/ч ) , 8—12 торпедних апаратів, 3—4 артилерійських знаряддя 100— 120 мм калібру. В ході війни Е. м. перетворилися на багатоцільові кораблі. На них збільшилося число артилерійських знарядь, встановлювалися зкидачі глибинних протичовнових бомб. Під час 2-ої світової війни 1939—45 Е. м. виконували завдання по захисту з'єднань крупних кораблів і конвоїв транспорту від нападу легких (надводних) сил і літаків, знищували підводні човни, ставили мінні загороди. Після війни з появою атомної і ракетної зброї з класу Е. м. стали виділятися самостійні класи військових кораблів середнього тоннажу, що мають узкоцельовоє призначення (кораблі протиповітряної і протичовнової оборони). Представниками сучасних Е. м. є кораблі типа «Кунц» (ВМС США). Їх водотоннажність 5800 т, швидкість ходу 34 вузли, озброєння — одна спарена зенітна ракетна установка, 1—127 мм знаряддя, 2 тритрубних торпедних апарату і одна 8-трубна установка для стрілянини ракето-торпедамі.
