Ерубаєв Саттар (1914, аул № 21, нині району Туркестану області Чимкента, — 2.6.1937, Алма-Ата), казахський радянський письменник. Закінчив Ленінградський інститут філософії, лінгвістики і історії (1933). У романі «Мої ровесники» (опубл. 1939, русявий.(російський) пер.(переведення) 1957) намальовані картини життя і праці молоді, що створює вугільний центр Казахстану — Караганду.
Соч.: Шигармалари, Алмати, 1957.
Літ.: Кекiшев Т., Саттар Ерубаєв, в книзі: Питання казахської радянської літератури, т. 1, А.-А., 1957 (ст. на казахській мові).
