Ерман Яків Зельмановіч (Зіновьевіч) [4(16) .2.1896, с. Великі Глечики, нині Глобінський район Полтавської області, — 17.7.1918, слобода Миколаївська], один з організаторів боротьби за встановлення Радянської влади в Царіцине (нині Волгоград). Член Комуністичної партії з 1915. З 1915 вчився в політехнічному інституті Петрограду. Після Лютневої революції 1917 член Виборгського районного комітету партії в Петрограді. З травня 1917 — член Царіцинського комітету РСДРП (б) і член Виконавчого бюро ради Царіцинського. З липня голова міської думи, а з жовтня 1917 голова Виконкому ради Царіцинського. Делегат 1-го, 2-го, 4-го і 5-го Всеросійського з'їздів Рад. На 1-м-коді Всеросійському з'їзді Рад був вибраний кандидатом в члени, а на 2-м-коді Всеросійському з'їзді Рад — член ВЦИК. В кінці 1917 — початку 1918 — член штабу оборони Царіцина. Як делегат 5-го Всеросійського з'їзду Рад 6 липня 1918 брав участь в придушенні заколоту «лівих» есерів в Москві. Смертельно поранений контрреволюціонерами на дорозі до Царіцин.
