Ередіа (Heredia) Хосе Марія (31. 12. 1803, Сантьяго, Куба, — 7. 5. 1839, Толука, поблизу Мехіко, Мексика), кубинський поет. Один з тих, що зачинають національної поезії. Автор революційно-патріотичної классицистськой лірики. Брав участь в боротьбі проти іспанського колоніального владицтва, за що піддавався репресіям. У його поезії виявилися романтичний бунт і меланхолія, пошуки «місцевого колориту» (збірки «Вірші», 1825 і 1832). Популярні вірші передавальні потужність природних сил («У бурю», 1822; «Ніагара», 1824, російське переведення 1959; філософська поема «На Теокаллі в Чолула», 1820, російське переведення 1959; патріотичний «Гімн вигнанця», 1825).
Соч.: Poesías, discursos в cartas, v. 1—2, La Habana, 1939; Versos, La Habana, 1960; Poesías. La Habana, 1965; у русявий.(російський) пер.(переведення) — (Вірші), в збірці: Поезія кубинського романтизму (М., 1971).
Літ.: González М. P., José María Heredia, primogénito del romanticismo hispano, Мéх., (1955); Re A. del, José María Heredia, poeta e patriota cubano (1803—1839), Roma, 1958.
