Ерделі Ксенія Олександрівна (24.2(8.3) .1878, маєток Міролюбовка, поблизу Елізаветграда, нині Кіровограда, — 27.5.1971, Москва), радянська арфістка і педагог, народна артистка СРСР (1966). У 1899 закінчила Смільний інститут в Петербурзі, де виучувалася грі на арфі в E. А. Вальтер-Кюне. З 1898 вела концертну діяльність. У 1900—07 і в 1919—38 соліст оркестру Великого театру. Е. — основоположник радянської школи гри на арфі. Сприяла збагаченню арфового репертуару. Перший виконавець вигадувань для арфи М. М. Іпполітова-Іванова, С. С. Прокофьева, С. Н. Василенко, Р. М. Гліера, Л. До. Кніппера, М. Ст Коваля, А. І. Кос-Анатольського і ін. Автор вигадувань для цього інструменту. Переклала для арфи багато п'єс різних композиторів. Гра Е. відрізнялася тонкістю колориту, віртуозною майстерністю. Вела педагогічну роботу в музично-драматичному училищі Московського філармонічного суспільства (1900—05) Смільному інституті (1908—13), Петербурзькій консерваторії (1913—18), з 1918 — в Московській консерваторії (з 1939 професор), в 1944—54 — також в музично-підготовчому інституті ним. Гнесиных. Серед її учнів Ст Р. Дулова. Нагороджена 2 орденами, а також медалями.
Соч.: Арфа в моєму житті. Мемуари, М., 1967.
Літ.: Полтарева Ст, Творча дорога До. Ерделі, Львів, 1959; Дулова Ст, Мистецтво гри на арфі, М., 1975.
