Епарх (греч. éparchos — правитель, начальник), у Візантії градоначальник Константинополя (з його округою). Підкорявся безпосередньо імператорові. Мав великий штат службовців, військовий загін, в'язницю. У його функції, окрім судових і поліцейських, входили організація постачання міста, регламентація ремісничого виробництва і торгівлі (включаючи ціни), контроль над видовищами. Після 1204 фактично посада Е. була скасована. У 14 ст термін «Е.», хоча і згадується, але швидше як титул.
