Ентеротоксемія тварин, інфекційна хвороба, що викликається різними типами токсинотворних бактерій роду клостридій, що інтенсивно розмножуються в шлунково-кишковому тракті. Поширена в багатьох країнах світу; у СРСР реєструється серед овець, особливо в Середній Азії, Казахстані і на Кавказі, рідше у телят і поросят. Джерело збудника Е. ж. — хворі або такі, що перехворіли ентеротоксемієй тварини; резервуар збудника — грунт, в якої спори клостридій зберігаються тривалий час. Сприйнятливі до збудника хвороби більшість видів з.-х.(сільськогосподарський) тварин. Зараження відбувається через корм або воду; розвитку інфекційного процесу сприяють розлади функцій шлунково-кишкового тракту. Хвороба протікає сверхостро, гостро і хронічно. При надгострій течії тварина гине раптово або через декілька годинників при порушенні координації руху, судомах. Гостра течія супроводиться втратою апетиту, розладами нервової системи і травлення (салівація, пронос і ін.). Для хронічної течії характерні також анемія і жовтяничність слизистих оболонок. Смертельність при надгострому, гострому перебігу Е. ж. 95, інколи 100%. Лікування: введення гіперімунної сироватки, вживання антибіотиків. Профілактика: у неблагополучних по Е. ж. господарствах всіх тварин щеплять полівалентним протівоклострідіозним анатоксином (для запобігання зараженню приплоду вагітних самок імунізують за 1—2 мес до пологів).
