Еникєєв Амірхан Нігметзяновіч (справжнє ім'я: псевдонім Амірхан Еникі) [р. 17.2(2.3) .1909, село Новокаргали, нині Благоварського району Башкирської АССР], татарський радянський письменник. Народився в селянській сім'ї. Друкується з 1926. Найбільш значні твори: повести «Болотяну квітку» (1955), «Таємниці серця» (1958), «Марево» (1963), розповіді «Сонячний ранок», «Невисловлений заповіт» і ін. Автор гумористичних розповідей, направлених проти меж міщанки в побуті. Проза Е. відрізняється тонкістю психологічного малюнка, багатством мови. Нагороджений орденом «Знак Шани».
Соч.: Сайланма есерлер, Казан, 1958; Сайланма есерлер, 1—2, Казан, 1970—71; у русявий пер.(переведення) — Серце знає. Повість і розповіді, М., 1963; Шило в мішку. Розповіді [і фейлетони], Каз., 1967; Марево. Повість. Розповіді, М-код.,1968.
Літ.: Мустафін Р., Кар'єра Зуфара Сабітова «Дружба народів», 1963 №10.
