Енецкий мова
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Енецкий мова

Енецкий мова, енісейсько-самоєдський мова, мова енцев . Поширений на правобережжі нижньої течії р. Єнісей в Таймирськом (Долгано-ненецком) автономному окрузі. Число тих, що говорять на Е. я. близько 200 чоловік (1975, оцінка). Відноситься до самодійськой групи уральських мов . Має два що сильно розрізняються діалекту — сомату (тундровий, хантайський, туруханський) і пе-бай (лісовий, баїхинський, карасинський, мангазейський). Фонетичні особливості діалекту сомату, відрізняючі Е. я. від ін. уральських і сусідніх неуральських мов: переважання відкритих складів, велика кількість послідовностей з двох, три і явніших. Мова агглютінатівного типа, з розвиненим чергуванням основ і фузіоннимі явищами. Граматично і лексично близький до ненецкому і нганасанському мовам, що обумовлене їх близькою спорідненістю і контактом. У діалекті пе-бай є сліди впливу енісейських мов (наприклад, запозичені займенники 1-ої і 2-ої особи). Мова неписьменна.

  Літ.: Прокофьев Р. Н., Енецкий (енісейсько-самоєдський) діалект, в кн.: Мови і писемність народів Півночі, ч. 1, М. — Л., 1937; Терещенко Н. М., Енецкий мова, в кн.: Мови народів СРСР, т. 3, М., 1966; Castren М. A., Grammatik der samojedischen Sprachen, St.-Petersburg, 1854.

  Е. А. Хелімський.