Емлютін Дмитро Васильович (1907, село Лоби, нині Брянської області, — 19.7.1966, Саратов), один з керівників партизанського руху під час Великої Вітчизняної війни 1941—45, Герою Радянського Союза (1.9.1942), полковник. Член КПРС з 1931. Народився в сім'ї селянина, працював слюсарем. У 1929—31 в Червоній Армії. Після демобілізації направлений в органи держбезпеки. З жовтня 1941 у складі партизанського загону знаходився в тилу ворога в Брянських лісах. З квітня 1942 очолював об'єднане командування всіх партизанських загонів, що діяли в південно-західних районах Орловської і північної частини Сумської області. Партизани вигнали німецьких окупантів з 370 населених пунктів і утворили в південному масиві Брянських лісів партизанський край з населенням понад 200 тис. чіл. Об'єднане командування на чолі с Е. успішно керувало влітку 1943 обороною краю проти 2 німецьких і 2 угорських дивізій. З кінця 1943 Е. працював в Центральному штабі партизанського руху, потім в органах держбезпеки. З 1957 у відставці. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Червоної Зірки і медалями.
