Еліава Шалва Зурабовіч [18(30) .9. 1883—3.12.1937], радянський державний і партійний діяч. Член Комуністичної партії з 1904. Народився в сім'ї збіднілого дворянина в с. Ганірі Кутаїсськой губернії. З 1903 студент Петербурзького університету, включився в революційний рух. Учасник Революції 1905—07 в Тбілісі і Кутаїси. У 1911 висланий в губернію Олонецкую, в 1913 вів партійну роботу в Петербурзі, співробітничав в газеті «Правда» . В 1915 висланий до Вологди. У 1917 голова Президії Вологодського губісполкома, з 1918 голова Продовольчої губернської комісії, з грудня 1918 працював в Москві. У 1919—20 член РВС(Реввоєнрада) 1-ій армії Східного фронту, член РВС(Реввоєнрада) фронту Туркестану, голова комісії Туркестану ВЦИК і СНК(Рада Народних Комісарів) РРФСР. У 1920 повпред РРФСР в Туреччині і Персії. У 1921—30 член Кавбюро ЦК РКП (б), член Заккрайкома РКП (б), наркомвоєнмор Грузинської РСР, голова СНК(Рада Народних Комісарів) Грузії, з 1927 — Закавказькій федерації . З 1931 заступник наркома зовнішньої торгівлі СРСР, з 1936 заступник наркома легкої промисловості СРСР. Делегат 12—17-го з'їздів партії, на 15—17-м-коді з'їздах обирався кандидатом в члени ЦК ВКП (б). Був членом ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. Нагороджений 3 орденами.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, с. 488); Пачкорія Ст А., Шалва Еліава, Тб., 1974.
