Ель-Кувейт, столиця Кувейту. Розташована на південному березі затоки Кувейт Персидської затоки. Клімат сухий тропічний; температура січня 11°С, липня 34°С, опадів менше 100 мм в рік. Населення близько 750 тис. чоловік (1977, з передмістями). Е.-К.— головний торгово-транспортно-распределітельний центр країни. Порт (головним чином імпортний). Автодорогами сполучений з Іраком, Саудівською Аравією і іншими країнами. Аеропорт. Харчова промисловість, виробництво будматеріалів. Водоопріснювальний завод. Збірка автомобілів, холодильників, телевізорів і ін.
Відомий з початку 18 ст, був центром шейхства Кувейт (що входив з 16 ст в імперію Османа, з 1899 — британського протекторату). З 1961 столиця незалежної держави Кувейт.
Старе місто, раніше тісно забудований сирцовимі плоськокровельнимі будинками, обнесений глинобитною стіною (знесена) і що укладав понад 40 мечетей, нині реконструйований (проект 1957, архітектор Мінопріо і ін.) і забудований в основному будівлями сучасного типа. Основна мережа вулиць носить радіальний характер. Довкола міста розвиваються мікрорайони з суспільними центрами, школами, магазинами, а в самому місті виділені промислова (у західному передмісті Шувейха), учбова і оздоровча зони (уздовж приморської дороги на р. Ель-Джахара).
В Е.-К. знаходяться: Національний університет Кувейту (заснований в 1962, реорганізований в 1966, 4 тис. студентів в 1975/76 навчальному році); Центральна бібліотека Кувейту (95 тис. тт. в 1975), бібліотека Національного університету (210 тис. тт.); Музей Кувейту (етнографічні, археологічні і інші колекції), Музей природної історії і природних наук.
