Ельма вогні, вогні святого Ельма, електричні розряди в атмосфері у формі пензликів, що світяться, спостережувані інколи на гострих кінцях високих предметів, що підносяться над земною поверхнею (башти, щогли, дерева, що самотньо стоять, гострі вершини скель і т. п.). Свою назву отримали в середні віки по назві церкви святого Ельма, на баштах якої вони часто виникали. Е. о. утворюються в моменти, коли напруженість електричного поля в атмосфері у вістря досягає величини порядка 500 в/м і вище, що найчастіше буває під час грози або при її наближенні, а взимку під час завірюх. По фізичній природі Е. о. є особливу форму коронного розряду .
