Електростатичний прилад, вимірювальний прилад, принцип дії якого заснований на механічній взаємодії електродів, що несуть різнойменні електричні заряди. У Е. п. вимірювана величина перетвориться в напругу змінного або постійного струму, визначувану електростатичним вимірювальним механізмом ( мал. ). Вимірювана напруга підводиться до рухливого електроду, укріпленого на осі, пов'язаній із стрілкою, і до ізольованого від нього нерухомого електроду. В результаті взаємодії зарядів, що виникають на електродах, на осі з'являється момент, що обертає, пропорційний квадрату прикладеної напруги. Пружина, що діє на вісь, створює момент, протидіючий моменту, що обертає, і пропорційний куту повороту осі рухливого електроду. При взаємодії моментів стрільця, що обертають і протидіючого вимірювального механізму повертається на кут, пропорційний квадрату поданої на електроди напруги. Шкала, що градуюється в одиницях вимірюваних величин, виходить нерівномірною, виконується часто зі світловим покажчиком. Е. п. використовують зазвичай для виміру напруги змінного або постійного струму, у тому числі високочастотних. Для цих приладів характерний малий вжиток енергії і незалежність свідчень від частоти. Вони схильні до впливу зовнішніх електростатичних полів, яке ослабляється внутрішнім екрануванням приладу. Е. п. випускаються найвищого класу точності 0,005.
Літ.: Електричні виміри, під ред. Е. Р. Шрамкова, М., 1972.
