Електрозварювання інститут ним. Е. О. Патона Академії наук УРСР, науково-дослідна установа, що веде роботи в області зварки металів і спеціальної електрометалургії. Створений на базі лабораторії електрозварювання в Києві в 1934. Організатором, першим і беззмінним директором інституту був (до 1953) Е. О. Патон, ім'я якого привласнене інституту (1945). З 1941 в інституті працює Б. Е. Патон (з 1953 директор інституту). У структурі інституту, окрім наукових підрозділів, дослідно-конструкторське бюро, 2 дослідних заводу, експериментальне виробництво. У інституті розроблений і упроваджений в промисловість ряд технологічних процесів, конструкцій і матеріалів. Серед них автоматична зварка під флюсом, електрошлакова зварка металів великої товщини, контактна зварка оплавленням; різні флюси для автоматичної зварки і покриті електроди зниженої токсичності; індустріальні способи зварки циліндрових резервуарів і багатошарових судин високого тиску; методи електрошлакової і електроннопроменевої переплавки особокачественних сталей і сплавів. У інституті створена установка «Вулкан» для зварки і різання металів в космосі, випробувана екіпажем космічного корабля «Союз-6» в 1969.
З 1972 інститут координатор країн — членів СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги) по розробці науково-технічних проблем в області зварки; член Міжнародного інституту зварки і здійснює функції Національного комітету СРСР по зварці; з 1978 — головна установа по зварці в СРСР. При інституті є аспірантура; вченій раді надано право приймати до захисту докторські і кандидатські дисертації. Інститут видає журнал «Автоматична зварка», збірка «Проблеми спеціальної електрометалургії». Нагороджений орденом Леніна (1967) і орденом Трудового Червоного Прапора (1955).
