Елгава (би. Мітава), місто в Латвійській РСР. Крупний вузол же.-д.(железнодорожний) ліній на Ригу, Вентспілс, Лієпаю, Шяуляй, Крустпілс. Вузол шосейних доріг. Пристань на р. Лієлупе. 57 тис. жителів (1971; у 1939 були 32 тис.).
Заснований в 1226. Найменування Мітава отримав по назві замку, побудованого Лівонським орденом в 1265. У 1561—1725 столиця Курляндського герцогства. У 1795 місто увійшов до складу Росії і став центром Курляндськой губернії В січні — березні 1919 в місті була встановлена Радянська влада. У 1920—40 місто повіту буржуазної Латвії. З 1940 — місто Латвійської РСР. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 Е. була окупована німецько-фашистськими військами (з 29 червня 1941 по 31 липня 1944). Головні галузі промисловості: машинобудівна і металообробна, легка і харчова. Підприємства машинобудування випускають змащувальне устаткування, гальмівні пристрої, скребкові транспортери і ін. Льонообробні і шкіряні підприємства, цукровий завод (найбільший в республіці), виробництво овочевих і м'ясних консервів, а також будматеріалів і художніх керамічних виробів. Будується (1972) завод мікроавтобусів. У Е. — Латвійська з.-х.(сільськогосподарський) академія, музичне училище. Краєзнавчий музей, народний театр.(театральний) Архітектурні пам'ятники: церква Аннас (1619—41), Елгавський палац (1738—1740, 1763—72, архітектор Ст Ст Растреллі, в 19 і 20 вв.(століття) перебудовувався), т.з. Академія Петріна (1773—75, архітектор С. Енсен), «Вілла Медема» (1835—36, архітектор І. Берліц, класицизм). З початку 17 ст місто мало регулярне планування. Центр міста відновлений після війни за проектом 1947 (архітектор О. Тілманіс і ін.). У 1959 затверджений генеральний план реконструкції (архітектор В. Тімукс і В. Р. Круглов). Побудовано багато житлових і суспільних будівель, комплекс Латвійської з.-х.(сільськогосподарський) академії (1958—1968), Палац культури (1962, архітектор Пекло. Крумінь).
