Ексгумація (позднелат. exhumatio, від латів.(латинський) ех — з і humus — земля, грунт), витягання трупа з місця поховання. По радянському праву Е. виробляється по постанові слідчого з вказівкою її меті: огляду (в т.ч. повторного) похованого трупа, встановлення особи померлого шляхом пред'явлення його трупа для пізнання або експертного ототожнення, а також для проведення експертизи — первинною, додатковою, повторною (судово-медичною, судово-біологічною, судово-токсикологічною). Найбільш часта мета Е. — дослідження трупа, який по обставинах смерті підлягав експертизі судово-медичної, але був похований без розтину. При Е. присутні поняті, судово-медичний експерт, а якщо потрібний, — і інший фахівець (наприклад, лікарка санітарної інспекції). ПРО Е. слідчий складає протокол, до якого додаються фотознімки (могили, надгробка, труни, що витягує, трупа).
