Екранізація, інтерпретація засобами кіно творів іншого вигляду мистецтва — прози, драматургії, поезії, пісень, оперних і балетних лібретто. Відразу ж після свого виникнення мистецтво кінематографа використовувало літературні сюжети і образи. Перший російський ігровий фільм «Стенька Разін і княжна» (1908, ін. назв.(назва) «Понізовая вольниця») — Е. пісні «Із-за острова на стрижень». До 1917 в Росії було створено близько 100 фільмів по романам і повістям А. С. Пушкіна, Ф. М. Достоєвського, А. П. Чехова, Л. Н. Толстого і ін. Широко екранізувалися твори літератури і за кордоном («Гамлет» Шекспіра і ін.). Після Жовтневої революції 1917 освоєння і розвиток реалістичних традицій класичної і сучасної літератури значно сприяло становленню радянського кіномистецтва. З появою звукового кіно невимірний збагатилися виразні і жанрові можливості кіномистецтва — були створені кінороман, кіноповість і т.д. Серед найбільших Е. радянського кіно: «Мати» по М. Горькому (1926, реж.(режисер) Ст І. Пудовкин), «Безприданниця» по А. Н. Островському (1936, реж.(режисер) Я. А. Протазанов), «Петро I» по А. Н. Толстому (1937—38, реж.(режисер) Ст М. Петров), «Дитинство Горького», «В людях» і «Мої університети» по Горькому (1938—40, реж.(режисер) М. С. Донський), «Молода гвардія» по А. А. Фадєєву (1948, реж.(режисер) С. А. Герасимов), «Отелло» по В. Шекспірові (1956, реж.(режисер) С. І. Юткевіч), «Тихий Дон» (1957—58, реж.(режисер) Герасимов), «Доля людини» (1959, реж.(режисер) С. Ф. Бондарчук) — обидві по М. А. Шолохову; «Гамлет» по Шекспірові (1964, реж.(режисер) Р. М. Козінцев), «Війна і світ» по Л. Н. Толстому (1966—67, реж.(режисер) Бондарчук), «Брати Карамазови» по Достоєвському (1969, реж.(режисер) І. А. Пирьев), «А зірки тут тихі...» по Б. Л. Васильеву (1972, реж.(режисер) С. І. Ростоцкий). У зарубіжних Е. широко поширений прийом перенесення дії класичного проїзв.(твір) у іншу тимчасову (головним чином сучасну) епоху. Особливо широко застосовується Е. у телевізійному мистецтві (серіали — радянський — «Як загартовувалася сталь» по Н. А. Островському; англійський — «Сага про Форсайтах» по Дж. Голсуорси і мн.(багато) ін.).
Літ.: Ейзенштейг С. М., Американська трагедія, в його кн.: Ізбр. статті, М., 1956; його ж, Діккенс, Грифіт і ми, там же; Ромм М., Про кіно і про хорошу літературу, в його сб.(збірка): Бесіди про кіно, М., 1964; Вайсфельд І., Грані життя, в його кн.: Майстерність кінодраматурга, М., 1961; Маневіч І. М., Кіно і література, М., 1966.
