Екзархат (від греч.(грецький) éxarchos—глава, начальник, намісник), у Візантії в кінці 6—7 вв.(століття) адміністративно-територіальна одиниця (наміснитцтво). Е. спочатку були створені на З. Візантійськой імперії (Равеннський і Карфаген) на землях, відвойованих у варварів. Особливе положення цих районів вимагало створення тут мілітаризованого і централізованого управління: екзархи (намісники) очолювали і військові сили, і цивільну адміністрацію Е. Іногда Е. розглядаються візантіністамі як прообраз фем .
