Езофагіт (від греч.(грецький) oisophágos — стравохід), запалення слизистої оболонки стравоходу. Може бути самостійним захворюванням або (частіше) одним з проявів інших захворювань стравоходу, шлунку, інфекційних і інших хвороб. Незрідка розвиток Е. обумовлено хімічним, механічним і термічним роздратуванням стравоходу (наприклад, дуже гаряча і гостра їжа). Залежно від міри вираженості запалить. змін розрізняють Е. катаральний, флегмонозний, некротичний і др.; при важких формах запальний процес переходить на м'язовий шар стравоходу, інколи — на навколишню клітковину середостіння (виникає медіастиніт ). Особлива форма Е. — т.з. рефлюкс-езофагіт, що виникає головним чином унаслідок постійного закидання кислого шлункового вмісту в просвіт стравоходу при грижі стравохідного отвору діафрагми; інколи він супроводиться розвитком виразкового процесу в стінці стравоходу. За течією Е. може бути гострим і хронічним; розвиток останній часто обумовлено зловживанням алкоголем, курінням. Симптоми Е. — паління, болі за грудиною при ковтанні, рясне слиновиділення, відрижка з'їденою їжею і ін. Для розпізнавання Е. у ряді випадків застосовують езофагоскопію. Лікування: дієта (механічно, термічно і хімічно щадна їжа), анестезуючі, терпкі, спазмолітичні засоби; при деяких формах — антибіотики, хірургічні операція.
Літ.: Василенко Ст Х., Гребнев А. Л., Сальман М. М., Хвороби стравоходу, М.. 1971.
