Евлія Челебі (Evliya Çelebi) (25.31611, Стамбул, — 1682 або 1683, там же), турецький мандрівник, географ, письменник. Близько 50 років провів в мандрах (в т.ч. військових походах). Побував в багатьох країнах Азії, Африки і Європи; був на Північному Кавказі, Україні, в Молдавії і Криму, плавав по Дону, Волзі і Уралу. Путні замітки і щоденники (оброблені в кінці життя) склали 10-млосне вигадування — «Книгу подорожей» (ін. назв.(назва) «Історія мандрівника»). Частина цього вигадування вперше видана в 1843. У 1898—1928 вийшли 8 томів (арабський алфавіт), а останні 2 томи (латинський алфавіт) опубліковано в 1935—38. Вигадування Е. Ч. — найкрупніший твір мемуарного жанру в класичній турецькій літературі, важливий документ епохи з великою кількістю відомостей по історії, географії, культурі, включає багаточисельні віддання і легенди різних країн і народів, у тому числі і народів СРСР.
Соч.: Evliya Çelebi Seyahatnamesi, с. 1—5, Ist., 1943—51; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Книга подорожі. (Витягання з вигадування турецького мандрівника XVII ст), ст 1— Землі Молдавії і України, М., 1961 (літ.).
Літ.: Грігорьев А. П., Художні образи і засоби «Шахнаме» в «Книзі подорожі» Евлії Челебі, в збірці: Питання філософії країн Азії і Африки, ст 2, Л., 1973; Evliya Çelebi. Hayati, sanati, eserleri, Ist., 1954; Necatigil B., Edebiya-tin-iizda isimler sözlügü, 7 bs, 1st, 1972.
