Евдокимов Іван Васильович [22.1(3.2) .1887, Кронштадт, — 28.8.1941, Москва], російський радянський письменник. Вчився на історико-філологічному факультеті Петербурзького університету (1911—15). Друкувався з 1915. Найбільш значний твір — роман «Дзвону» (1926), що змальовує життя російської провінції до і під час Революції 1905—07. Написав романи «Чисті ставки» (1927) і «Заозер'я» (1928), мистецтвознавчі роботи «Північ в історії російського мистецтва» (1921), «Вологодські стінні розписи» (1922), «Російська іграшка» (1925) і біографічні повісті про російських художників «Борісов-Мусатов» (1924), «М-код. А. Врубель» (1925), «В. І. Суріков» (1933), «Ріпин» (1940), «Льовітан» (1940).
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—4, М-код.—Л., 1928—1931; Льовітан, М., 1959.
