Діорама, діарама (від греч.(грецький) diá — через, крізь і hórama — вигляд, видовище), 1) вигляд живопису, де зображення виконується на матеріалі, що просвічує, спеціально освітленому. 2) У сучасному слововживанні вигляд живопису, в якому стрічкоподібна картина, вертикально натягнута по внутрішній поверхні напівкруглого в плані підрамника, поєднується з розташованим перед нею «наочним» планом (бутафорські і реальні предмети споруди і ін.). Д. розрахована на штучне освітлення; крупні Д. розташовані в спеціально побудованих будівлях. Зображення натури (головним чином батальних сцен) в Д., як і в панорамах, досягає великої ілюзорності. Перша Д. створена Л. Же. Дагером в 1822 в Парижі. Д. набули поширення в 19 ст З радянських Д. найбільш значительна «Штурм сапуна-гори 7 травня 1944 року»; ін. діорами: «Штурм Перекопу» (1961, художники М. І. Самсонов, М. А. Ананьев, Ст П. Фельдман, Центральний музей Озброєних Сил СРСР, Москва), «Штурм фортеці Очаків російськими військами в 1788 році» (1970, художник М. І. Самсонов, Військово-історичний музей ним. А. Ст Суворова, Очаків), «Повстання в місті Перм в 1905 році» (1970, художники Е. І. Данільовський, М. А. Ананьев, Перм).
Літ.: Петропавловський Ст, Мистецтво панорам і діорам, До., 1965.
