Діоптр (греч. dióptra, від diá — через, крізь і optéuo — бачу, оглядаю), простий пристрій для фіксації напряму на предмет, тобто візування. Д. є 2 металевими пластинки (очний і наочний Д.), укріплені на кінцях алідади ( мал. ) або на розділеному крузі. Очний Д. має отвір малого діаметру або вузьку щілину наочний Д. — мушку або тонкий волосок, натягнутий на деякому видаленні від очного Д. Наведеніє Д. зводиться до такого його повороту, щоб при розгляді через очний Д. наочний проектувався на візовану мету. При достатній відстані між очним і наочним Д. точність візування може складати 2—5 мін дуги. Д. описаний ще Героном Александрійським (близько 1 ст), раніше широко застосовувався в геодезичних інструментах, нині зберігся лише в деяких типів бусолей.
