Дін Лін (псевдонім; справжнє ім'я — Цзян Бін-чжі) (р. 1907, провінція Хунань), китайська письменниця. Член КПК з 1932. У 1931—32 редагувала журнал Ліги лівих письменників Китаю «Бей доу» («Велика Ведмедиця»). Була заступником голови СП(Збори постанов) Китаю. У ранніх розповідях — «Мин-ке» (1927), «Щоденник Софьі» (1928), «Будиночок в Цинюньлі» (1929), «Шанхай навесні 1930 років» і в романі «Вей Ху» (1930) Д. Л. реалістично показує положення китайської жінки в умовах феодально-патріархальних традицій і говорить про дороги інтелігенції в революцію. Важливою віхою в творчості Д. Л. з'явилася повість «Повінь» (1931), в якій показані історичні причини трагічної долі китайського селянства. Д. Л. — учасниця здійснення земельної реформи в 1946—1947, якою присвятила найбільш значний роман «Сонце над річкою Сангань» (1948; русявий.(російський) пер.(переведення), 1949; Державна премія СРСР 1952). У творчій манері письменниці поєднуються неквапливість викладу, властива китайському народному роману, з тими, що йдуть від російської і радянської прози багатогранністю життєвого обхвату, пафосом боротьби.
Звинувачена в 1957 в «правому» буржуазному ухилі, Д. Л. була заслана на «перевиховання» в глухі райони країни і подальша її доля невідома.
Соч.: Дін Лін сюаньцзі, Пекін, 1951; Дін Лін дуаньпянь сяошо сюаньцзі, Пекін, 1954; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, М., 1954.
Літ.: Ейдлін Л. З., Про китайську літературу наших днів, М., 1955; Федоренко Н. Т., Китайська література, М., 1956.
