Дінати (від греч.(грецький) dynatós — могутній), термін, що уживався у Візантії (головним чином в законодавчих пам'ятниках 10 ст) для позначення пануючої верхівки візантійського суспільства. Довкола реального вмісту терміну «Д.» у науці йдуть дискусії. Зазвичай в Д. бачать крупних землевласників, феодалів; згідно ін. гіпотезі (французького візантініста П. Лемерля), визначальним принципом приналежності до Д. було не володіння певним майном (землею), а володіння світською або духовною владою.
Літ.: Васильєвське Ст Р., Матеріали до внутрішньої історії Візантійської держави, в його кн.: Праці, т. 4, Л., 1930, с. 250—331; Lemerle P., Esquisse poin une histoire agraire de Byzance..., «Revuе historique», 1958 № 219—220.
