Діелектричний нагрів
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Діелектричний нагрів

Діелектричний нагріваючи, нагрів діелектриків в змінному електричному полі. При накладенні змінного електричного поля в діелектриках з'являється струм зсуву, викликаний їх поляризацією, і струм провідності, обумовлений наявністю в діелектриці вільних електрично заряджених часток. Протікання сумарного струму приводить до виділення тепла. Питома потужність, що виділяється, пропорційна напруженості ( Е ) і частоті ( f ) електричного поля, а також діелектричною постійною (e) і тангенсу кута втрат (tg d) діелектрика. При частотах 0,3—300 Мгц Д. н. здійснюється в полі конденсатора (джерело енергії — лампові генератори), при надвисоких частотах — в полі об'ємного резонатора або випромінювача (джерело — магнетрони ). Напруженість електричного поля в промислових установках Д. н. 5—3000 кв/м . Достоїнства установок Д. н.: висока швидкість нагріву; рівномірний нагрів матеріалів з низькою теплопровідністю; здійснення місцевого і виборчого нагріву і ін. Сфери застосування Д. н. — сушка матеріалів (деревини, папери, кераміки і ін.); нагрів пластмас перед пресуванням; зварка пластмас; склеювання деревини і т.д.

  Літ.: Високочастотний нагрів діелектриків і напівпровідників, 2 видавництва, М. — Л., 1959; Високочастотна електротермія. Довідник, М. — Л., 1965; Бріцин Н. Л., Нагріваючи в електричному полі високої частоти, 3 видавництва, М. — Л., 1965.

  А. Б. Кувалдін.