Дьер (Győr), місто на З.-З.(північний захід) Угорщині, на р. Раба, у впадання її в рукав Дунаю. Адміністративний центр медье Дьер-Шопрон. 87 тис. жителів (1970). Важливий же.-д.(железнодорожний) вузол; річковий порт. Третій за значенням промисловий центр країни (після Будапешта і Мішкольца). Металообробна (вагоно- і машинобудівний завод ним. Вильгельма Спис — близько 10 тис. зайнятих; верстатобудівний завод), текстильна (бавовняна, шерстяна, льняна) і харчова (маслобойная, борошномельна, спирто-горілчана, м'ясна і ін.) промисловість; виробництво лаків і фарб, штучних шкір, меблів, будматеріалів і ін. Педагогічний інститут; театр.(театральний)
В центрі міста — горб з собором (початий в 2-ій половині 12 в.; готична капела Хедерварі — почало 15 в.; барочний інтер'єр — 17—18 вв.(століття); фрески — 1772—81, Ф. А. Маульберч; классицистічеський фасад — 1823). Довкола нього — іррегулярні середньовічні квартали, за якими слідує регулярна забудова 19—20 вв.(століття) Серед архітектурних пам'ятників: залишки кріпосних стенів (1564—75, архітектор П. Ферабосько), єпископський палац (16 ст), барочні церкви св. Ігнатія (1635—41; розписи — 1744—1747, П. Трогер) і кармелітів (1721—25, архітектор М. А. Вітвер), багаточисельні будинки 17—18 вв.(століття) з наземними арочними галереями і еркерами. Музей ним. Я. Ксантуша з пам'ятниками археології і народного мистецтва.
Літ.: Borbíró V., Valló Is., Győr városépitéstörténete, Bdpst, 1956; Jenei F., Régi Győri hazak, Bdpst, 1959.
