Дурди Клич (1886, нині Тахтінський район, — 14.12.1950, аул Ходжакумбат Ташаузського району), туркменський радянський народний поет і оповідач. Народився в селянській сім'ї. У дитинстві осліпнув. Складав пісні про минуле Туркменії, про безправне життя жінки-туркменки («Тумарли»), гірку долю аульної бідноти («Ешеклі»). Д. До. — автор віршів «Баї», «Бідняки», «Ленін» і ін. У роки Великої Вітчизняної війни створював патріотичні пісні.
Соч.: Гошгулар, Ашгабат, 1952; Сайланан есерлер, Ашгабат, 1969; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Наші дороги, Аш., 1944; у кн.: Антологія туркменської поезії, М., 1949.
Літ.: Сейтаков Би., Поет. Роман [про народний шахире Дурди Кличе], М., 1961; Туркмен рада едебіятинин тарихи боюнча нарис, бол. I., Ашгабат, 1958.
